ландшафт

(нім. — край, краєвид)

1. Зображення природного середовища в образотворчому мистецтві.

2. Частина географічної зони, однорідна ділянка суші, в межах якої взаємопов'язані і взаємозумовлені всі природні компоненти — рельєф, ґрунт, фауна і флора, та котра своєю структурою і виглядом відрізняється від інших природних утворень. В будівельній діяльності ландшафт виступає як середовище життя й діяльності людей, ресурсна система та об'єкт сприйняття. Ландшафт являє собою низку пейзажів, які разом і створюють уявлення про місцевість. Прийнято розрізняти:

ландшафт антропогенний — частково змінений внаслідок діяльності людини, може бути позитивним (з лісозахисними смугами, штучними ставками тощо) і негативним (з відвалами, заболоченими територіями тощо). Для нормального функціонування ландшафт необхідною умовою є виконання захисних екологічних заходів.

ландшафт культурний — антропогенний, і такий, що постійно підтримується людиною в належному стані для відтворення здорового середовища.

ландшафт акультурний — антропогенний, але такий, що виник внаслідок нераціональної діяльності людини і втратив здібності виконувати функції оптимального антропогенного середовища.

ландшафт міський (урбанізований) — пов'язаний з розвитком міської території, агломерацій.

ландшафт природний (географічний) — який не зазнав впливу людини.

Серед інших типів ландшафу можна розглядати рекреаційний, слабо змінений, деградований, сільськогосподарський та інші.